Духовність
Духовність
Духовність — це шлях внутрішнього пізнання, усвідомлення глибинних цінностей та пошуку сенсу життя. Вона об’єднує духовні принципи, мудрість різних духовних вчень і особистий досвід людини, незалежно від конфесій, традицій чи світогляду.
У цьому розділі зібрані матеріали для тих, хто прагне жити більш усвідомлено, розуміти внутрішні процеси та знаходити опору у власному духовному розвитку. Духовність не обмежується релігійними рамками — вона проявляється у ставленні до життя, людей і самого себе.
Духовні принципи та мудрість вчень
Рубрика «Духовність» містить роздуми про духовні принципи, моральні цінності та універсальні істини, які об’єднують різні духовні традиції. Тут ви знайдете цитати й ідеї видатних духовних і релігійних діячів, філософів та мислителів, що допомагають глибше осмислити життя.
Матеріали цього розділу торкаються тем:
- сенсу життя та внутрішнього покликання;
- духовних цінностей і морального вибору;
- мудрості духовних вчителів і наставників;
- внутрішньої тиші та усвідомлення;
- єдності людини, світу і життя.
Духовний шлях і внутрішнє зростання
Духовний шлях людини — це процес внутрішнього зростання, у якому важливі не догми, а особисте переживання, досвід і щирість перед собою. Статті цього розділу допомагають замислитися над глибинними питаннями буття, побачити життя під іншим кутом і знайти власні відповіді.
Рубрика «Духовність» буде корисною тим, хто шукає внутрішню гармонію, прагне жити відповідно до своїх цінностей та розвивати усвідомлене ставлення до життя.
Читайте, розмірковуйте, відчувайте і відкривайте власний шлях духовного розвитку.
Чудо в Зейтуні
Опубліковано admin Втр, 22/10/2013 - 18:33
В розпал «холодної війни», на рубежі 60 -70-х рр. світ облетіла приголомшлива звістка про явлення Богородиці тисячам людей у єгипетському Зейтуні (передмістя Каїра). Були зроблені численні фотографії, що відобразили Діву Марію з немовлям Ісусом на руках, сяячих голубів, величезні спалахи світла. У СРСР, за «залізною завісою», ці чудеса були сприйняті віруючими як знамення швидкого кінця безбожного режиму. Однак навіть зараз про це дивне історичне явище у нас мало хто знає…
Не нарікайте на долю
Опубліковано admin Ндл, 13/10/2013 - 22:28Мистецтво маленьких кроків
Опубліковано admin Срд, 18/09/2013 - 12:25Молитва Святого Франциска Ассізького
Опубліковано admin Ндл, 01/09/2013 - 14:12Ретрит мовчання
Опубліковано admin Втр, 26/03/2013 - 21:39
Ретрит, також рітріт (англ. retreat [ri'tri ː t] - «самота», «відхід від суспільства») - англійське слово, яке увійшло в нашу мову, як міжнародне позначення часу, присвяченого духовній практиці, період особистого чи групового усамітнення для духовної чи психологічної роботи над собою. Ретрити, як духовні виїзні семінари, є в багатьох буддійських, християнських та суфійських (ісламських) громадах.



У багатьох людей є звичка висловлювати своє невдоволення всім і вся. Невдоволення допустимо тільки по відношенню до самого себе. Той, хто скаржиться на Бога і на своє існування, шкодить сам собі.
Господи, я прошу не про чудеса і не про міражі, а про силу кожного дня. Навчи мене мистецтву маленьких кроків.
Господи, зроби руки мої проявом Твого світу,
Лекція о. Олександра Меня - відомого християнського богослова і проповідника, людини енциклопедичних знань і широких поглядів, прочитана весною 1989 року на факультеті психології Московського державного університету..
"...Ми стаємо тим, що (кого) ми любимо. Це найтаємничиший і найобнадійливіший духовний закон. Люблячий Христа, люблячий святого, стає подібним їм. Істинна любов нескінченно самовіддана і нічого не просить від коханого. Їй нічого не треба, крім його існування.
Ебен Александер, нейрохірург зі США, скептично ставився до розмов про загробний світ. Однак, переживши кому, він сам опинився в місці, існування якого заперечував.
Дорогі наші друзі, користувачі та читачі нашого сайту! Ми раді Вам повідомити, що нашому сайту виповнилось 2 роки!