Cьогодні, в день канонізації - визнання святим Папи Івана Павла ІІ, цієї справді святої Людини з великої літери, яка реформувала Католицьку Церкву і яка мала велике серце, відкрите до світу, хочеться поділитись з Вами його висловами, з мудрістю його серця…
Форми поклоніння у різних релігіях обов'язково різні. Вони залежать від того, до чого людина звикла, що є близьким її натурі. Неможливо створити загальне правило і сказати, ось ця форма правильна, а ось ця – ні.
Не говори зі мною про свою духовність, друже!
Любов розуміє і розділяє все - співчуттям. Любов любить знаходити у всьому добро, вона в нього вірить. Його всюди шукає. Любов прощає навіть жорстокосердість і вибачає засуджуючого.
Не шукай любові, не намагайся змусити інших любити тебе. Просто будь тим, що ти шукаєш. Дай собі те, чого ти так довго потребував. Будь добрішим, широко розкрий своє серце, без очікування отримати щось взамін.
Коли Всевишній зіштовхує вас на вістря проблеми, довіряйте Йому повністю, тому що можуть відбутися дві речі: або Він зловить вас, коли ви будете падати, або Він навчить вас літати...
Ми не можемо заборонити птахам пролітати над нашою головою, але ми не дозволимо їм сідати нам на голову і вити на ній свої гнізда... 
Інтуїція - це щось таке, що випереджає точне знання...
Найголовніше, до чого я прийшов у житті - Бог до людей значно ближче, ніж ми це припускаємо, і піклується про нас значно більше, ніж ми думаємо.
Подумайте про тих, хто справив на вас найбільший вплив. Згадуючи про таких людей, я завжди з подивом виявляю, що вони, якраз, не намагалися вплинути на мене і не потребували мого відгуку. Замість цього вони випромінювали якусь внутрішню свободу.