Перший крок

Куди б ми не йшли, щоб не робили, усе розпочинається із першого кроку. Бізнес, кар’єра, сім’я, кожна справа потребує імпульсу, певної дії, простіше кажучи першого кроку!

Будучи дитиною ми вчимось ходити, і в буквальному розумінні робимо перший крок

Це неймовірна радість для батьків, і мабуть для нас самих, може хтось пам’ятає як вперше почав ходити?) і звісно не обходилось без падінь, сліз, наполегливості чи хитрості.

Так і в житті, кожен новий етап розпочинається з першого кроку, з невдач, з завзятості дійти до фінішу. І найчастіше, саме перший крок є найважливішим та найстрашнішим…

Прикладів можна навести безліч, але для мене найяскравішим є стрибок з парашутом, це коли ти вже чітко усвідомив на що йдеш, але ще не знаєш як це….коли стоїш у розумієш, що тебе і небо розділяє лише один крок….перший крок до невідомих почуттів, бо польоту, до свободи….цей страх, цей викид адреналіну, це п’янкіше за будь-яке вино, ця мить надовго залишається в пам’яті… і потрібно зважитись, зробити крок і полетіти чи піддатись страхові і відступити назад, часу на роздуми немає…раз, два, три і  ти летиш…. Перший крок зроблено!!!

Як часто ми боїмось зробити перший крок на зустріч своїй мрії. Складаємо план, розписуємо цілі, але все це лише на папері…появляється страх…є такий вислів – краще синиця в руках, аніж журавель в небі. Так і живемо, радіючи малому і мріючи про велике. Ми забуваємо, що з моменту народження ми уже маємо право вибору!

Ми кожного дня робимо вибір, якого кольору одягти шкарпетки, яке купити морозиво, якою дорогою йти на навчання і чи взагалі на нього йти))) і чим не значніший вибір, тим легше ми його робимо, ми не задумуємось над першим кроком, ми просто йдемо та робимо те, що задумали. То чому ж тоді нам так важко зробити те, що справді для нас є важливим, підійти до хлопця який так сподобався, висловити власну ідею, розпочати свій перший бізнес, чи не стоїть за цим всім страх розчаруватись? Мабуть ще багато різних факторів… але не зробивши той перший крок ми так і не дізнаємось про це