Невичерпна любов

]]>]]>

Найвеличніший в житті досвід - це коли ти просто віддаєш без всяких умов, без всяких очікувань, навіть не чекаючи простого "спасибі". Навпаки, справжня, справжня любов відчуває себе зобов'язаною по відношенню до людини, яка прийняла її любов. Вона могла її відкинути.

Коли ти починаєш віддавати любов з глибоким почуттям вдячності всім тим, хто її приймає, ти будеш здивований тим, що став імператором, ти більше не жебрак, що просить любові з жебрацькою торбою, стукаючи у кожні двері. І ті люди, в двері яких ти стукаєш, не можуть дати тобі любові, вони самі жебраки. Жебраки просять любові один у одного і відчувають себе розчарованими, гнівними, бо любов не приходить. Але це неминуче.  Любов належить світу імператорів, не жебраків. А людина стає імператором, коли вона настільки наповнена любов’ю, що може віддавати її без жодних умов.

Тоді приходить ще більша несподіванка: коли ти починаєш віддавати любов усім, навіть незнайомцям... Питання не в тому, кому ти її даєш, просто сама радість давати так велика, що яка різниця, хто виявиться на сприймаючій стороні? Коли цей стан приходить в твоє єство, ти продовжуєш давати всім і кожному, не тільки людським істотам, а й тваринам, деревам, далеким зіркам, бо любов - це щось таке, що можна передати найдальшій із зірок просто люблячим поглядом.

Ошо