духовність

Дуже цікавий витяг із книги Калу Рінпоче "Дхарма Алмазної Колісниці", де він чітко дає зрозуміти, як і чому практикуючі повинні ставитися до всіх видів одурманюючих та психотропних речовин.

А потім виявилось, що нашими справжніми духовними вчителями виявилися батьки, близькі, друзі, подруги, партнери, чоловіки, дружини, маленькі діти, продавець у магазині, водій автобуса, випадковий перехожий, жебрак на вулиці, обурений начальник, грубий сусід...

Не говори зі мною про свою духовність, друже!

Мені це не так цікаво...

Живіть так, щоб вас ніхто не помічав. Живіть так, ніби ви не існуєте. Рухайтеся так, щоб ваш рух не було ніким почуто і щоб ніхто навіть не підозрював, що ви тут. Тільки тоді ви досягнете вибуху, який називається духовністю.

Ще ознакою того, що людина веде добродійне і духовне життя, є чистота, причому не тільки зовнішня, але, головним чином, внутрішня.

Бог благословляє рясно і щодня, просто не всі вміють це бачити і цінувати. Усвідомлення цінності чогось, на жаль, приходить, як правило, після того, як це втрачено. Так влаштовано єство людини.

Найголовніше, до чого я прийшов у житті - Бог до людей значно ближче, ніж ми це припускаємо, і піклується про нас значно більше, ніж ми думаємо.

Для того, щоб одна людина захотіла допомагати іншій, вона повиннна духовно дозріти. Мені один дуже мудрий чоловік колись казав: властивість людини - брати, властивість Бога - давати.

Духовна людина - це людина, що розширила свою свідомість за межі матеріального Світу, яка усвідомлює єдність і взаємозв'язок із Землею і Космосом, яка виявляє в житті найвищі людські якості, творить добро для себе і людей і живе щасливо.

Духовне народження - необхідний і обов'язковий етап життя, про нього йдеться в різних культурах. І в релігійних вченнях існує поняття «народитися згори».